Юрій Артеменко: «Національна рада жорстко вимагатиме дотримання провайдерами закону про УПП. Провайдери просять встановити перехідний період»

Юрій Артеменко: «Національна рада жорстко вимагатиме дотримання провайдерами закону про УПП. Провайдери просять встановити перехідний період»

2 грудня 2016 року в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відбулося засідання робочої групи провайдерів програмної послуги, присвячене обговоренню проблемних питань переходу до нової моделі універсальної програмної послуги з 1 січня 2017 року. Перелік складу УПП опублікований на сайті Нацради.

На зібранні були присутні члени Національної ради, представники асоціацій провайдерів, провайдери програмної послуги, ефірні мовники.

З ініціативою проведення засідання робочої групи виступили об’єднання сфери платного телебачення,що направили до Нацради письмове звернення із проханням до регулятора надати роз'яснення щодо застосування після 1 січня штрафних санкцій, порядку переоформлення діючих ліцензій провайдерів, спрощення інформації, яку містить бланк ліцензії провайдера програмної послуги, встановлення перехідного періоду тощо.

На думку представників провайдерів, з 1 січня 2017 року суб'єкти господарювання, які надають населенню послуги з перегляду телепрограм, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги"», опинилися за межами правового поля, оскільки одночасно не можуть дотримуватися умов діючих ліцензій і виконувати вимоги нового Закону.

На початку засідання до членів робочої групи завітав голова Національної ради Юрій Артеменко, який наголосив, що Нацрада жорстко вимагатиме дотримання провайдерами Закону про універсальну програмну послугу. З його слів, Національною радою буде проводитися моніторинг надання провайдерами нового складу універсальної програмної послуги, по аналогії з перевірками щодо дотримання мовниками квот українських пісень на радіо, після прийняття відповідних змін до законодавства. На думку пана Юрія, триває певна корпоративна війна. Тому він закликав відкинути боротьбу й індивідуально вирішувати всі питання, пришвидшити процес переговорів, аби вчасно отримати результат.

Пана Артеменка підтримав член Національної ради Олег Черниш, що висловив загальне занепокоєння регуляторного органу - яким чином глядачі зможуть переглядати програми, які звикли дивитися протягом 20 років, після 1 січня 2017 року. Він визнав, що процес зміни УПП і перехід на договірні відносини може бути певним стресом для суспільства. Тож для того, «щоб у глядачів не було шоку» і щоб максимально сприяти налагодженню відносин, була організована ця зустріч.

Олег Черниш, модератор зборів, акцентував увагу на тому, що Національна рада не може втручатися в комерційні відносини між провайдерами і мовниками, але, оскільки провайдери скаржаться на відсутність пропозицій від телеканалів, попросив присутніх представників каналів надати інформацію щодо умов угод на 2017 рік і повідомити своє відношення до встановлення перехідного періоду та його тривалості.

Представники телеканалів (Федір Гречанінов, StarLightMedia; Володимир Масарік, «Інтер»; Василь Мане,«Україна») прокоментували основні пропозиції телегруп щодо укладення ліцензійних договорів на 2017 рік:

- якщо з нового року провайдер хоче ретранслювати СТБ, ICTV, «Новий канал», М1, М2, QTV у своїх мережах, він укладає договір до 30.12.2016 р., вартість за пакет каналів складатиме 0,75 грн/ за одного абонента. Після 30.12.2016 р. вартість буде переглянута в бік збільшення. Ціна може змінюватися протягом року. Такі саме умови, зі слів Гречанінова, пропонуватиме і телевізійна група «1+1 медіа» за телеканали «1+1», ТЕТ, «Уніан», «Плюс Плюс», «2+2», «Бігуді». Пропонується ретрансляція програм у складі всіх пакетів провайдера і рівність умов для всіх, у тому числі для найкрупніших провайдерів («Воля», «Тріолан»), із представниками яких уже наступного тижня заплановані зустрічі з обговорення умов співпраці;

- група «Інтер» за 9 телеканалів («Інтер», «Мега», К1, К2, «Ентер», «Ентер фільм», Zoom, «Піксель», НТН; «Євроньюс» — окремо?) встановлює тариф за користування 3 грн/за абонента;

- ставка роялті за пакет із трьох телеканалів — «Україна», «НЛО.TV», «Iндіго tv» — становить 0,45 грн/міс. за абонента (кабель і IPTV); 0,90 грн/міс. за абонента (ОТТ).

Вадим Сидоренко, «Тріолан», підсумував, що таким чином провайдеру треба визначитися, що він має робити: які саме телеканали з 1 січня 2017 року поставити на першу «кнопку»; при цьому, чи додивиться глядач новорічні вітання президента — не відомо. «Якщо погодитися з умовами телеканалів — необхідно збільшити абонплату, якщо не погодитися — припинити ретрансляцію телеканалів. В обох випадках провайдери отримають велику кількість скарг від абонентів. Звісно, про будь-яке рішення провайдера треба завчасно попередити абонентів», — додав пан Сидоренко.

Директор Павлоградської кабельної мережі Сергій Ромашко запропонував як компроміс додати у договір з українськими мовниками норму, що ретрансляція всіх програм здійснюється у складі всіх пакетів програм провайдера, окрім тих, надання яких регулюється державою, як це зроблено в типовій угоді DISCOVERY. На думку пана Сергія, це може нівелювати обурення найбідніших абонентів — користувачів соціальних пакетів, у яких принаймні буде вибір: користуватися малим пакетом із соціальною УПУ або сплачувати більші гроші і переходити на дорогий пакет телепрограм. Пан Ромашко прогнозує, що у будь-якому випадку абоненти зацікавлені перейти до більш дорогого пакету програм, але тиск на користувача буде мінімальним, а перехід не таким болісним, оскільки в абонента є вибір.

Член Національної ради Олександр Ільяшенко запропонував напрацювати чіткий алгоритм, що і в які терміни слід робити провайдеру. І пообіцяв обговорити це з колегами: «Чому всі провайдери не звернуться до мовників із проханням підготувати роз'яснювальний ролик про перехід на нові умови роботи?»

Наталія Клітна, АППК, зауважила, що телеканали, принаймні StarLightMedia, в угодах забороняють провайдерам стягувати абонентську плату за перегляд своїх телеканалів, що унеможливлює сплату за надані права, яка для великих компаній сягає сотень тисяч гривень. На думку пані Наталії, це свідчить про питання щодо наявності прав на розповсюдження програм у системі pay TV, і як пропозиція — запровадження довгострокового перехідного періоду, тобто застосування платної моделі після відповідної очистки прав, кодування супутникового сигналу — з 1 січня 2018 року.

Галина Полхович, ВАОКТМ, поставила питання: «Провайдери повинні сплачувати за ліцензійні права з доходів від вирощування кіз?..»

На що Федір Гречанінов зауважив: це не юридичний семінар, і його можна провести за потреби. «Дійсно, такий пункт в угодах існує, але ми його вважаємо як обмеження для провайдерів включати наші телеканали в преміальні пакети і брати за них гроші. Преміальним пакетом ми вважаємо будь-який окремий пакет, тому вимагаємо включити всі канали до всіх пакетів», — відповів пан Гречанінов.

Наводимо тези виступів інших членів робочої групи і присутніх на засіданні:

- Василь Печко, невеликий провайдер із Закарпаття, в минулому — один із координаторів Майдану, акцентував на можливих негативних соціальних наслідках майбутніх змін. На його думку, з мовниками слід терміново почати діалог із використанням незалежних переговірників, знайти консенсус та встановити тривалий перехідний період;

- Олександр Швець, СКТУ, говорив про необхідність встановлення перехідного періоду задля того, щоб не розчарувати й не підвести глядачів під час новорічних свят;

- Костянтин Жакун, ІнАУ,акцентував увагу присутніх на тому, що всі 700 провайдерів фізично не можуть переоформити свої ліцензії з 1 січня 2017 року.

Також члени робочої групи обговорили питання про внесення змін до Плану розвитку телерадіоінформаційного простору, яким передбачена послідовність розміщення програм провайдерами програмної послуги. В підсумку, частиною провайдерів було досягнуто консолідованої позиції, що першочергове розміщення переліку програм універсальної програмної послуги може бути виписане у документі як рекомендація, а не обов'язкова норма для виконання. Заперечень із боку апарату або членів Нацради така позиція не викликала.

Пропозиція провайдерів щодо виключення з бланку ліцензій провайдерів переліку програм універсальної програмної послуги ще обговорюватиметься Національною радою. «Ми приймемо виважене і збалансоване рішення», — пообіцяв Олег Черниш. На подальшому спрощенні бланка ліцензії наполягала Наталія Клітна, яка вважає, що відтепер склад УПП затверджується рішенням Національної ради, у подальшому всіх знову очікують зміни УПП, пов'язані з реформуванням суспільного мовлення, і такі процеси не залежать від провайдерів. «Незрозуміло, чому кожен провайдер має щоразу звертатися до Нацради і переоформлювати ліцензію, сплачувати за це кошти, якщо зміни не пов'язані з господарчою діяльністю ліцензіатів?!» — наголосила на важливій проблемі пані Клітна.

Такою побачила зустріч АППК.

Юрій Артеменко

Додаткова інформація