Як ринок платного ТБ хоче отримати 2 млн абонентів безкоштовного супутника. Підсумки ДЕК-2019

Кодування супутникового сигналу має стати основним фактором, що визначатиме зміни на ринку платного телебачення на найближчий рік. Адже третина населення має змінити технологію доступу до перегляду. Медіагрупи готуються до кодування і зважують усі ризики. Провайдери висловлюють стримані очікування. Проблемам ринку платного телебачення було присвячено кілька секцій конференції «Дні електронних комунікацій» (ДЕК). «Детектор медіа» виокремив основні підсумки цих дискусій.


Кодування 20 січня 2020 року

Дата кодування супутникового сигналу телеканалів найбільших медіагруп змістилася на початок 2020 року, а саме на 20 січня. Планується, що сигнал розповсюджуватиметься у стандарті MPEG-4, DVB-S2. До цього часу індустрію очікує підготовчий етап. Керівник напрямку платного телебачення групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук оприлюднив дорожню карту ключових подій.

Травень 2019 – підписання договору про кодування транспортного супутникового сигналу «Зеонбуду». За допомогою супутника провайдер цифрового ефірного телебачення «Зеонбуд» доставляє сигнал телеканалів від своєї головної станції в Києві до передавачів у регіонах. Наразі цей сигнал відкритий на супутнику Astra 4A, і з нього є можливість отримувати доступ до українських телеканалів. Кодування має унеможливити такий доступ. Саме ж кодування транспортного сигналу заплановано на вересень.

Червень 2019 – замовлення понад 600 тис. чіпсетів і тюнерів для прийому закодованого супутникового сигналу абонентами. Раніше до України вже було доставлено 110 тис. тюнерів для декодування супутникового сигналу.

Липень 2019 – формування альтернативного супутникового сигналу для В2В-сегменту. Тобто того сигналу, який зможуть отримувати легальні провайдери-партнери та супутникові платформи. Цей сигнал уже у 2020 році має бути в стандарті MPEG4, DVB-S2.

25 серпня 2019 – старт інформаційної кампанії, спрямованої на користувачів поки що безкоштовного супутникового телебачення. Її завдання – інформувати населення про різні типи технологій перегляду ТБ та залучити максимальну кількість абонентів до переходу в платні технології. Медіагрупи створять окремі версії своїх телеканалів, в ефірі яких виходитимуть ролики про майбутнє кодування та відключення безкоштовного сигналу. Натомість абоненти платних провайдерів не бачитимуть такої реклами.


Вересень 2019 – кодування транспортного сигналу «Зеонбуду».

4 листопада 2019 – початок маятникових відключень відкритого сигналу основних каналів медіагруп.

20 січня 2020 року – повне кодування сигналу каналів медіагруп.

«21 січня 2020 року ми побачимо результати», – сказав Ярослав Пахольчук. Він додав, що дуже непокоїться за результати, які складно прогнозувати, адже змінити технологію має третина населення. Пан Пахольчук припустив, що глядачі почнуть переходити на нові технології лише в листопаді.

Наслідки кодування

І все ж медіагрупи намагаються спрогнозувати поведінку абонентів безкоштовного супутникового ТБ (free-to-air). За даними соціологічного дослідження, проведеного в березні 2019 року на замовлення «1+1 медіа» (опитано 1000 абонентів супутникового телебачення віком старше 18 років по всій Україні, за винятком Криму та ООС), 45%, або 2 млн користувачів супутникового ТБ виберуть платний тип підключення, у тому числі: кабель – 18%, IPTV/OTT – 14%, DTH (платні супутникові платформи) – 13%. У цифровий ефір (наразі безкоштовна технологія) перейдуть 27%, а ще 14% залишаться на безкоштовному супутнику.



На думку аналітиків «1+1 медіа», після кодування кардшерінг (незаконне декодування супутникового сигналу) можна розглядати не як загрозу, а як додатковий потенціал ринку. Адже після того, як українські канали зникнуть з відкритого доступу, користувачі шукатимуть їхній контент та інформацію в інтернеті.

За словами Ярослава Пахольчука, індустрія вже інвестувала в кодування на супутнику понад $7,5 млн, зокрема $2,5 млн інвестували медіагрупи, а ще $5 млн – оператори і постачальники обладнання.

HD як аргумент для платної пропозиції

Після кодування медіагрупи планують посилити різницю між платною та безкоштовною пропозиціями для абонентів. Саме тому впритул до цієї події відбувається запуск HD-версій українських каналів, тобто з кращою якістю картинки та високою чіткістю зображення.

Цього кроку також із нетерпінням очікують провайдери: вони мають пояснити своїм абонентам мотиви підвищення цін на послуги доступу до телебачення, які до кінця 2020 року мають подорожчати удвічі. Генеральний директор «Тріолану» Вадим Сидоренко під час дискусії згадав, що вартість роялті за пакет каналів кожної з медіагруп для провайдерів зросте з 3 грн до 6 грн з абонента. Втім, у групі StarLightMedia уточнили, що підвищення триватиме поступово, і на суму 6 грн можуть вийти до кінця 2020 року.

Скільки коштуватиме для провайдерів HD-версія? Позиція медіагруп щодо цього питання неоднозначна.

StarLightMedia не планує у 2020 році продавати за окрему вартість HD-версії каналів, повідомив комерційний директор дивізіону Digital і PayTV Микола Фаєнгольд: «Вона буде доступна всім нашим партнерам, які мають технології, здатні приймати HD».

Такі ж плани і в «Медіа Групи Україна», зі слів директора департаменту дистрибуції платних каналів та медіаплатформ Олександра Рамезовського.

А от «1+1 медіа» ще не визначилася з ціною на HD.

Представник «Інтер медіа груп», генеральний директор компанії-дистрибутора «Торсат» Денис Васянович був небагатослівним і про перехід на HD сказав: «Плануємо. Єдине – не можу сказати додаткових даних».

Які канали матимуть свої HD-версії у 2020 році?

StarLightMedia планує перевести у високу чіткість СТБ, ICTV та Новий канал. Згодом – М1 та М2. «Щодо каналу “Оце”, то в найближчий час у нас немає планів щодо його переходу в HD-мовлення», – повідомив Микола Фаєнгольд.

«Медіа Група Україна» планує HD-версії «України» та НЛО-TV. Зараз обидва канали тестуються у форматі високої чіткості на супутнику. «Канал “Індиго”поки що не плануємо переводити», – додав Олександр Ремезовський.

«1+1 медіа» у вересні 2019 року планує повноцінний запуск «1+1 HD». А в першому кварталі 2020-го – перехід в HD ТЕТу і «2+2».

«Інтер Медіа Груп» своїх планів не розкриває. Денис Васянович зазначив, що розглядаються різні варіанти. У цієї групи найскладніша ситуація, адже в бібліотеці каналів найбільше старого продукту, знятого не в HD-якості. А переформатування відеопродукту із SD у HD (так званий «апскейл») не дає відповідної якості, яку зможуть побачити абоненти платного телебачення.

Очікування провайдерів від кодування сигналу

Очікування провайдерів від кодування телеканалів на супутнику не надто оптимістичні, хоча дослідження «1+1 медіа» і прогнозує розширення їх абонентської бази на 2 млн нових абонентів.

«Нещодавно, коли був перехід на цифру, усі очікували сплеску, а сплеску ніякого не було. Тому подивимося, боїмося щось казати. Але на індустрію в цілому цей процес вплине позитивно. Стане більше грошей», – вважає маркетинг-директор Megogo Іван Шестаков.

За словами Миколи Фаєнгольда, після відключення аналогового ефірного сигналу лише 10% його глядачів перейшли в сегмент платного телебачення, ще 10% пішли на безкоштовний супутник, решта – в безкоштовний цифровий ефір Т2.

Директор Trinity Олександр Резунов теж згадував про те, що відключення аналогу не привело провайдерам нових абонентів. «Єдине, на що я розраховую, – що користувачі ефірного телебачення не мають такого технічного забезпечення, яким користуються ті, хто дивиться ТБ із супутника. Швидше за все, у супутникових абонентів є нормальні телевізори, і вони зацікавлені в якості», – припустив він.

Директор провайдера «Павутина» Олександр Арутюнян згадав про те, як складно переманювати клієнта з безкоштовної послуги.

Натомість Вадим Сидоренко розглядає ситуацію з кодуванням під іншим кутом зору. На його думку, це не можливість здобути нових клієнтів, а засіб, щоб запобігти втрат існуючих. «Грубо кажучи, вартість роялті медіагруп наступного року збільшиться удвічі – не 3 грн, а 6 грн з абонента. Інші витрати на авторські права у нас такі ж самі, як витрати на всі медіагрупи. Тому авторські права з нового року нам стануть дорожче на 25 грн з абонента. Для того, щоб виділяти на авторські права 50% витрат, варто підвищити тариф на 50 грн. Зараз у нас тариф 70 грн, а потрібно його підняти до 120 грн. При такому підвищенні тарифів у нас може втекти половина абонентів. Тому для нас кодування важливе для того, щоб менше пішло абонентів, щоб їм не було куди йти. Мова не про те, скільки прийде, а скільки піде. Якщо не кодувати, то всі розбіжаться», – зазначив він.

На думку учасників дискусії, після кодування сигналу користувачі супутникового ТБ іще деякий час шукатимуть можливості безкоштовного перегляду супутника, підуть на радіоринки, спробують перепрошити техніку. Та Микола Фаєнгольд запевнив, що декодувати сигнал нелегальним шляхом їм не вдасться: прикладів злому системи умовного доступу Verimatrix, яка використовується для кодування, немає.

Демпінг і справедлива ціна

Збільшення ринку може відбутися лише за відсутності демпінгу та за умови справедливої ціни на послуги – на цьому неодноразово наголошували учасники дискусії. Та яка ціна є справедливою? Для глядачів, провайдерів і медіагруп?

StarLightMedia дослідила рівень цін провайдерів-партнерів і визначила: найдешевший пакет каналів – у кабельних провайдерів в Ужгороді (35 грн) та Києві (40 грн).

«У нас часто запитують: чому ви дешево продаєте? Тому що в деяких регіонах дуже низька вартість пакетів. Наша позиція наступна: якщо ви (провайдери) вважаєте, що в певному регіоні певний кабельний оператор демпінгує, давайте про це знати. Бо якщо він демпінгує, то в чомусь обманює нас. Ми готові підтримувати чесних партнерів, з якими ми будуємо ринок», – зазначив Микола Фаєнгольд. А Ярослав Пахольчук узагалі закликав провайдерів повідомляти про демпінг: «Стукатництво – це добре».

Які ж пакети найчастіше купують абоненти провайдерів? Учасники дискусії відзначали зростання попиту на найдорожчі та середні пакети.

Наприклад, у Megogo, за словами Івана Шестакова, найпопулярнішим є пакет за 97 грн: його передплачують 55% абонентів. У нього входять національні, регіональні та деякі іноземні канали, а також можливість користування бібліотекою VOD без західних серіалів. Найдешевшим пакетом за 47 грн користуються 13% абонентів. Але Megogo не продає його як окрему пропозицію, а пропонує абонентам, які хочуть залишити сервіс. Найдорожчий пакет за 197 грн передплачують 30% абонентів.

«Найбільше зростає кількість абонентів найдорожчого пакету. У середньому за рік кількість користувачів подвоюється. Це відбувається за рахунок зростання бібліотеки VOD. Також ми бачимо для себе можливість для підвищення вартості середнього пакету», – зазначив Іван Шестаков.

У Trinity вартість пакетів така ж сама. За словами Олександра Резунова, на тарифі 47 грн «сидить» не більше 30% абонентської бази, решта передплачує пакет за 97 грн. Також він відзначив зростання попиту на найдорожчий пакет, але не таке стрімке, як у Megogo. На попит, зокрема, вплинула трансляція серіалу «Гра престолів».

Який відтік абонентів після підвищення цін? Це питання цікавило представників StarLightMedia під час дискусії учасників проекту «Академія росту 2019 року», який група створила для підтримки провайдерів-партнерів. Прогнози, які лунали під час дискусії, варіювалися від 4% до 9% абонентів.

Так, представник «Інфотрафіку» Ігор Хлюпін розказав, що абоненти підключали послугу доступу до ТБ зазвичай у пакеті з інтернетом: «В один момент я запровадив плату за телебачення. Відсоток відмов склав 4%, вони відмовилися від ТБ, але не відмовилися від інтернету».

За спостереженнями Олександра Арутюняна з «Павутини», абоненти з більшим розумінням ставляться до підвищення цін на інтернет, ніж на контент. «Середній чек зростає, але не за рахунок телебачення», – додав він.

Вадим Сидоренко згадав історію з підвищенням вартості пакету «Тріолану» з 15 грн до 50 грн. Тоді послугами «Тріолану» перестали користуватися 9% абонентів. А от підвищення з 50 грн до 70 грн призвело до відтоку лише 5% користувачів.

Яка оптимальна вартість роялті? Під час дискусіях на ДЕК провайдери нарікали на зависоку вартість прав на контент, яку вони сплачують як українськими медіагрупам, так і іноземним правовласникам. При цьому лунала думка, що працювати з українськими медіагрупами легше, бо вони більш прогнозовані і борються з піратством, тоді як дистрибутори іноземних каналів не завжди в змозі захистити свій контент.

У структурі витрат «Павутини» відрахування правовласникам (роялті) становить 80%, у «Тріолану» – 50%, в «Інфотрафіку» – 60-70%, у Trinity – 70%, а в Megogo – 80-90%. Прийнятною провайдери вважають вартість прав на рівні 20-30% усіх витрат провайдера.

Источник: appk.org.ua

Додаткова інформація